- святотатець
- -тця, ч.Той, хто вчиняє святотатство.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
святотатець — (той, хто ображає церковну святиню), богохульник, святокрадець … Словник синонімів української мови
святотатець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
святокрадець — дця, ч., рідко. Те саме, що святотатець … Український тлумачний словник
святотатський — а, е. Прикм. до святотатство і святотатець … Український тлумачний словник
блюзнір — (той, хто зневажає, поганить що н. святе), осквернитель (перев. з додатком у Р. в.), святотатець, святокрадець … Словник синонімів української мови